Афоризми В.Сухомлинського про виховання
Роки дитинства — це насамперед
виховання серця.
Хто намагається розібратися в хорошому й поганому на своїх уроках, у своїх стосунках з вихованцями, той вже досягнув половини успіху.
Виховуючи свою дитину, ти виховуєш себе.
Знання без виховання - меч в руках божевільного.
До хорошого уроку учитель готується все життя.
Вільний час учителя — це корінь, який живить джерела
педагогічної творчості.
Головний зміст і мета сімейного життя — виховання
дітей.
Виховуй у собі Людину — ось що найголовніше, інженером можна стати за п'ять років, учитись на людину треба все життя.
26.04.2022. "Чорнобильська катастрофа - найнебезпечніша
екологічна катастрофа планети"
Бесіда ДИВИСЬ ТУТ
14.02.2022.
«Афганістан болить в душі моїй»
В цей день ми згадаємо про неоголошену радянсько - афганську війну, яка невгамовним болем залишилась у серцях багатьох наших співвітчизників, глибоко врізалась у народну пам’ять, відгомін якої ми відчуваємо й досі. Вона чорним
смерчем пронеслась над просторами України, зачепила переважно
прості
родини робітників
і селян, які віддали своїх, часто єдиних, синів
до армії, не знаючи, через яке пекло їм
доведеться пройти.
Ми повинні розумі трагізм участі в афганській війні тоді ще радянських людей, бо через Афганістан пройшло їх з України більше 160 тис. У цій війні загинуло понад 15
тисяч наших солдат, 35 тисяч було поранено, тисячі потрапили в полон. Ця війна
стала усвідомленням того, що гинуло покоління, народжене в 60-х.
З України через афганську війну
(1979 – 1989) пройшли 160 тис. осіб. Не повернулося з війни 3360. Із них:
загинуло 3280, пропало безвісті 80, поранено понад 8 тис, стали інвалідами 3560
осіб. Після війни померло від ран, захворювань більше, ніж загинуло. Кількість
інвалідів збільшилось вдвічі. Такі
соціальні наслідки Афганської війни. Перегляньте презентацію. "Афганістан болить в душі моїй" .ДИВИСЬ ТУТ
26.04.21. Чорнобиль...Трагедія...Память.....
Cьогодні виповнилося 35 років з
дня найстрашнішої за наслідками катастрофи минулого тисячоліття. Чотири букви –
ЧАЕС – стали символом трагедії, яка доторкнулася до мільйонів людей, накрила їх
крилом безжалісної радіації, перетворюючи свої жертви в безпомічних людей.
Чорнобиль...
Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово
полум’янітиме чорним вогнищем.Щоб
краще зрозуміти наслідки Чорнобильської катастрофи пропоную переглянути вам
відеоролик ДИВИСЬ ТУТ
Соборність в душах, єдність у серцях!
День
22 січня 1919 року назавжди залишиться в історії українського народу як свято
Соборності України. Це був один з найпрекрасніших моментів нашої історії.
Високий принцип соборності своїх земель – найблагородніший у світі ідеал, до
якого прагне кожна нація.
А
зараз давайте перегорнемо сторінки історії свята Соборності України.
У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної
державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події.
Одна
з таких сторінок нашого минулого - боротьба українського народу за соборність
своїх земель. Так вже
розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та землі України були розрізнені, належали до інших
держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож
споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин
України в межах однієї держави.
З початком Першої світової
війни у Галичині було створено Головну Українську Раду (пізніше - Загальна
Українська Рада), яка відстоювала інтереси українців. Євген
Петрушевич, Євген Левицький, Кость Левицький, Семен Вітик - одні з перших
виступили з ідеєю соборності України. У численних їх промовах відкрито
пропагувались ідеї злуки всіх українських земель. 9 жовтня 1918 р. на засіданні
австрійського парламенту майбутній глава уряду ЗУНР Кость Левицький висловив загальне прагнення
галицького народу
до Києва. 20 жовтня 1918 р. на багатотисячній маніфестації у Львові відомий
західноукраїнський політичний і громадський діяч Семен Вітик закликав
до негайної злуки з Великою Україною.:
У середині листопада 1918 р.
Австро-Угорська імперія розпалась під впливом революційних подій у країні. І
вже 1 листопада війська Української Національної Ради захопили Львів,
проголосивши створення Української держави. А 13 листопада за новоутвореною
державою закріпилася назва Західноукраїнська
Народна Республіка (ЗУНР). Тож одним із найважливіших завдань уряду ЗУНР було
об'єднання усіх українських земель в одну державу.
Об'єднавча акція 1919 року залишила
глибинний слід в історичній пам'яті українців. Справжню єдність народу у боротьбі за
незалежність продемонструвала світові Україна 21 січня 1990 року. Так,
знаменним етапом піднесення духу свободи став "живий ланцюг" між
Києвом і Львовом, коли 21 січня 1990 року тисячі українців взялися за руки на
згадку про проголошення Акту Злуки. Ось як описував ті
події один із учасників: "Живий
ланцюг справив на мене непов- торне враження. Народ був у надзвичайному
піднесенні, навкруги дзвеніли патріотичні пісні. Раз у раз лунали здравиці на
честь українського народу. Над головами у височині витав дух
Свободи".
Використані джерела: https://naurok.com.ua/vihovna-godina-dlya-uchniv-pochatkovih-klasiv-do-dnya-sobornosti-ukra-ni-4859.html
Немає коментарів:
Дописати коментар